Завдання на літо – дожити до осені здоровими

Безпечні канікули. Українські школярі завершили навчальний рік –  розпочалась довгоочікувана відпустка. Проте саме під час літнього сезону, за статистикою, стається найбільше нещасних випадків із  неповнолітніми. Це пора, коли діти мають багато вільного часу, а батьки  на роботі й не в змозі контролювати ситуацію.

Щороку поліцейські, пожежники та медики нагадують основні правила  безпеки і так само щороку – фіксують трагічні події із дітьми.

Впродовж навчального року їх чекають, будують плани, мріють про незабутній відпочинок. Однак, як свідчить статистика, три місяці літа є  найнебезпечнішими для дітей.

В цей час фіксують найбільше нещасних випадків із неповнолітніми. Щодня на водоймах, у лісах, на дорогах гинуть діти. Шкільна офіцерка Ольга Яремчук нагадує основні правила безпеки: «Відпускаючи дитину на прогулянку, нагадайте їй правила дорожнього руху, цікавтеся де і зкм діти проводять своє дозвілля. Не влаштовуйте ігри поблизу проїжджих частин, не грайтеся з сірниками та іншими легкозаймистими предметами, будьте обережні з газом, електроприладами, не торкайтесь оголених дротів. Батьки, наголошуйте дітям, що не можна відкривати двері незнайомим особам».

Трагедія сталась цього тижня і у Львові. Під колеса маршрутки потрапив 11-річний велосипедист. Дитина померла через численні важкі травми. Правоохоронці розповідають, за п’ять місяців цього року на дорогах травмувались вже 12 дітей. Продовжує речниця  патрульних Львівщини  Катерина Рибій: «Закликаємо батьківдо14-тироків в жодному разі не випускати дітей на проїжджу частину. Діти молодшого віку мають кататися на двоколісних під наглядом батьків і не переїжджати пішохідні переходи, а переходити. Спішуватися і батьки повинні у руках переводити двоколісний дітей».

Ще одна загроза влітку – водойми. Від початку червня на водних об’єктах України загинули десятеро дітей. Останній  випадок був на Закарпатті. У  річці Тиса втопився 16-річний хлопець. Далі представниця рятувальників Львівщини Наталія  Буряк: «Слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах. Якщо течія вас підхопила – не панікуйте. Треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега. Не підпливайте до коловоротів. Якщо у вас починає судомити ногу – припинити рух ногами, на секунду зануритись з головою у воду і розпрямивши ногу, рукою сильно потягнути себе за ступню, за великий палець».

Щороку небезпек для дітей стає тільки більше. З початку війни ще  однією причиною трагедій стали вибухові предмети. Тож по всій країні  проводять уроки мінної безпеки. Продовжує співзасновник  проекту  «Друзі Патрона» Олександр Товстоног: «Не треба ходити в небезпечні зони – це лісосмуги, полігони, місця, де були бойові дії. Це і траншеї, окопи, блокпости, узбіччя доріг. Це лісосмуги, через які пересувались військові або були якісь навчання. Там може бути заміновано і багато боєприпасів, що не вибухнули. А це основний ризик, тому що вибухівка не має терміну придатності, вона може через 10, 20 і навіть 100 років взірватися. Не наближайтеся до жодного підозрілого предмету».

Оберігати дітей слід і від власних гаджетів. У різноманітних групах невідомі схиляють підлітків до самогубств, каліцтва, кримінальних  вчинків. Останні зафіксовані  випадки – діти підпалювали автівки військових за гроші. Роботу їм запропонували в телеграм-каналі. Перегляньте усі підписки, канали та зміст повідомлень там, каже фахівець із кібербезпеки Дмитро Прокопович-Ткаченко: «Реєстрація в незрозумілих каналах, особливо в телеграм і вайбер з метою отримати якісь фотознімки, якісь локації, якісь відповіді на питання стосовно розташування наших збройних сил. Або якоїсь соціальної ситуації в місті – може стати шляхом до дуже важкого правопорушення, а можливо й злочину».

Вистачає в інтернеті і випадків сексуальних злочинів. Тож фахівці  радять разом із дитиною зробити моніторинг чатів – чи знає вона усіх  інтернет-френдів, які запити на дружбу їй надсилали. Не зайвим буде  встановити батьківський контроль на телефон чи комп’ютер.

Подбайте про безпеку і насолоджуйтесь відпочинком.